Ськоропадський Павло Петрович [3(15) .5.1873, Вісбаден, — 26.4.1945, Меттен, Баварія], один з лідерів української буржуазно-поміщицької контрреволюції в 1917—18, генерал-лейтенант (1916). З українського дворянського роду, крупний поміщик Чернігівської і Полтавської губернії. Закінчив Пажеський корпус (1893), служив в кінній гвардії, був в свиті пануючи. Під час 1-ої світової війни 1914—18 командував 1-ою гвардійською кавалерійською дивізією і армійським корпусом (у серпні — грудні 1917 — 1-м-код Українським корпусом). У жовтні 1917 на з'їзді «вольного козацтва» в Чигирині призначений главою військових формувань Центральної ради. В ході австро-німецької окупації України 29 квітня 1918 на інсценованому інтервентами «з'їзді хліборобів» в Києві вибраний гетьманом України і проголосив створення «Української держави». Будучи ставлеником німецьких окупантів, сприяв пограбуванню ними українського народу. 14 грудня 1918 повалений повсталим народом і біг до Німеччини, жив в Берліні, вів антирадянську діяльність, співробітничавши з гітлерівцями.
