Ськалігер Юлій Цезарь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ськалігер Юлій Цезарь

Ськалігер (Scaliger) Юлій Цезарь (Жюль Сезар) (сьогодення ім'я і прізвище — Джуліо Бордон і; Bordoni) (23.4.1484, Падуя, Італія, — 21.10.1558, Ажен, Франція), французький філолог, критик, поет, лікарка. Вивчав теологію, філософію, медицину, грецьких і латинських авторів. У 1528 оселився в Ажене під ім'ям Же. С. де Леськаля. Писав латинською мовою. У 1531 С. виступив з листом-памфлетом проти Еразма Роттердамського; раціоналіст, він був противником ряду гуманістів. Найцікавіша його «Поетика» (опублікована 1561), де дани визначення віршованих і драматичних жанрів і обгрунтований закон про три єдність драми, нібито що відповідають логіці театральної вистави. Французькі класицисти поклали теорії С. в основу нормативної поетики. Його «De causis linguae latinae» (1540) — одна з перших в Європі граматик, в основу якої були покладені нові ідеї і методи, що порушили багатовікову традицію компіляцій з Доната і Прісциана; ці ідеї отримали подальший розвиток в Пір-рояля граматиці .

 

  Соч.: Poetices libri septem. Faks''mile. Neudruck der Ausgabe von Lyon, 1561..., Stuttg. — Bad-cannstatt, 1964.

  Літ.: Аникст А., Теорія драми від Арістотеля до Лессинга, М., 1967; Feгraro R. М., Giudizi critici е criteri esteti-ci nei Poetices libri septem (1561) di J. C. Scaligero, Chapel-hill, 1971.

  М. А. Гольдман.