Ськалдін (справжнє прізвище — Еленев) Федір Павлович [17(29) .4.1827, Смоленська губернія, — 10(23) .2.1902, Царське Село, нині р. Пушкін], російський публіцист. З дворян. Закінчив Московський університет. У 1859—61 секретар Редакційних комісій з підготовки селянської реформи 1861. У 1868—96 член Ради у справах друку, одночасно з 1890 член Ради міністерства внутрішніх справ. У пресі виступив в 1860. Під псевдонімом С. опублікував основний твір — «В глушині і в столиці» («Вітчизняні записки», 1867—69; окреме видання 1870), в якому з позицій буржуазного лібералізму захищав інтереси селян і критикував пережитки кріпацтва, що гальмували економічний розвиток Росії. Книга привернула увагу До. Маркса, Ф. Енгельса, А. І. Герцена, Н. П. Огарева і ін. В. І. Ленін використовував матеріал книги С. в статті «От якого спадку ми відмовляємося?» для ілюстрації теоретичних положень про просвіту. У 1870-х рр. С. еволюціонував до чорносотенної реакції. У брошурах 1880—90-х рр. про студентські безлади, гімназичне вчення, про цензуру, з фінляндського питання і ін. виступав проти матеріалізму, соціалізму, революційного і демократичного руху.
Літ.: Історія російської економічної думки, т. 2, ч. 1, М., 1959 (літ.).
