Сфінктер (греч. sphinktr, від sphíngō — стискую) (анатомічний), сжіматель, жом, кільцеподібний (круг) м'яз, що звужує або замикає при скороченні який-небудь природний зовнішній отвір (ротове, заднепроходноє і ін.) або отвір переходу з одного відділу трубчастого полого органу в іншій (наприклад, з шлунку і жовчної протоки в дванадцятипалу кишку, з сечового міхура в сечовипускальний канал); знаходиться в певній тонічній напрузі. До С. відноситься також круговий м'яз веселкової оболонки ока. Деякі С. складаються з поперечнополосатих, інші — з гладких м'язів, іннервіруємих вегетативною нервовою системою.
