Сульфанілова кислота, n- амінобензолсульфокислота, безбарвні кристали, що розкладаються при 280—300 °С; обмежено растворіми у воді (1 г в 100 г при 20 °С).
С. до. — внутрішня сіль, в якій аміногрупа нейтралізована залишком сульфокислоти, тому С. до. не утворює солей з мінеральними кислотами, але її сульфогруппа може бути нейтралізована лугами (наприклад, з утворенням натрієвої солі H 2 N—c 6 H 4 So 3 Na). Отримують С. до. нагріванням анілінсульфата C 6 H 5 Nh 2 ×H 2 So 4 при 180—200 °С. Діазотуванням С. до. отримують діазобензолсульфокислоту N + 2 — C 6 H 4 —SO - 3 , широко використовувану в виробництві азобарвників . Вживання в медицині знайшли амід С. до. H 2 N—c 6 H 4 —SO 2 Nh 2 (Сульфаніламід), званий білим стрептоцидом, і деякі його похідні (наприклад, альбуцид, сульгин, Сульфідин, сульфадімезін, сульфазол; див.(дивися) Сульфаніламідниє препарати ) . В лабораторії С. до. використовують для визначення нітриту і виявлення деяких металів (осмію, рутенію і ін.).
