Сульт Нікола Жан де Дье
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сульт Нікола Жан де Дье

Сульт (Soult) Нікола Жан де Дье (29.3.1769, Сент-Аман-ла-Бастід, нині Сент-Аман-Сульт, деп. Тарн, — 26.11. 1851, там же), маршал Франції (1804), герцог Далматський (1807). Син нотаріуса. У 1785 поступив в армію, був унтер-офіцером. Висувався під час революційних воєн, за відмінність в битві при Флерюсе (1794) отримав звання бригадного генерала, з 1799 дивізійний генерал. Учасник наполеонівських воєн, в 1805—07 командував піхотним корпусом у війнах проти Австрії, Росії і Пруссії, в 1808—12 і 1813—14 — армією в Іспанії, Португалії і Південній Франції, в 1813 брав участь в бойових діях в Германії. Здатний воєначальник, С. відрізнявся крайнім честолюбством і політичною безпринципністю. Після зречення Наполеона став ярим роялістом і був призначений Людовиком XVIII військовим міністром (1814—15). Під час «Ста днів» був начальником штабу у Наполеона. Після другої реставрації в 1815—19 знаходився у вигнанні. Після Липневій революції 1830 був військовим міністром (1830— 1832) і головою Ради Міністрів (1832— 1834, 1839—40, 1840—47); керував придушенням Ліонського повстання 1831. У 1847 отримав вище звання маршала-генерала Франції.