Сукупність статистична, сукупність об'єктів або явищ суспільного життя, об'єднаних загальним зв'язком, але варіюючих ознак, що розрізняються по ряду. Цими об'єктами або явищами є елементи (одиниці) С. с. Так, С. с. буде населення, елементами якої є жителі якої-небудь країни в певний час, що служить об'єднуючою їх в С. с. якісною основою. Проте жителі розрізняються по соціальному положенню, по підлозі зросту, сімейному стану, освіті і ін. ознакам. Наявність різносторонніх і багатообразних форм стосунків і зв'язків між об'єктами обумовлює можливість виділення ряду приватних С. с. для одних і тих же об'єктів. Наприклад, із загальної сукупності підприємств можуть бути виділені приватні сукупності спочатку поодинці, потім за іншою ознакою і т.д. (по рівню техніки, рівню рентабельності).
Статистика відокремлює основні зв'язки від другорядних. Найбільш важливими є С. с., об'єднані стосунками, витікаючими з характеру продуктивних сил і способу виробництва. Такі, наприклад, галузі народного господарства, соціально-економічні групи підприємств, класи і суспільні групи населення.
С. с. може бути якісне однорідною, якщо найбільш істотна (або істотні) ознака для всіх її елементів є загальною, і різнорідною, якщо в неї входять різні типи явищ. Сукупність, однорідна в одному відношенні, може бути різнорідною в інших. Буржуазна статистика часто використовує величини різнорідною С. с. в апологетичних цілях (наприклад, числення середнього доходу для сукупності соціально різних верств населення). У працях В. І. Леніна при аналізі процесів розвитку капіталізму глибоко досліджена проблема виділення сукупності, однорідній в соціально-економічному відношенні. При проведенні вибіркового спостереження розрізняють генеральні (у яких входять всі одиниці С. с., що піддається дослідженню) і вибіркові сукупності.
