Збігів метод, поширений в ядерній фізиці метод дослідження, заснований на вживанні збігів схем і що дозволяє встановлювати тимчасові залежності різних корелюючих подій. Так, при вивченні елементарних актів ядерних взаємодій (наприклад, часток високих енергій, що отримуються в прискорювачах заряджених часток, з атомними ядрами) одним з основних методів встановлення послідовності появи вторинних часток і гамма-квантів є реєстрація співпадаючих в часі електричних сигналів, які поступають з детекторів ядерних випромінювань . При цьому співпадаючими називаються такі сигнали, які повністю або частково перекриваються в часі ( рис .). Практичне використання С. м. передбачає знання кривої збігів — залежності числа вихідних сигналів схеми збігів від тимчасового зрушення D t між вхідними електричними сигналами. У ідеальному випадку — для двоканальної (двухвходової) схеми збігів з прямокутними вхідними сигналами тривалістю t — крива збігів також має прямокутну форму. У реальних умовах із-за шумів і впливів різних статистичних чинників крива збігів може набувати форму кривої, що характеризує нормальний розподіл. Ширіна кривої на половині її висоти, звана вирішуючим часом Т р , відповідає максимальній величині D t між двома подіями, що задовольняють умові одночасності, і визначається порогом спрацьовування схеми збігів.
С. м. дозволяє різко зменшити вплив реєстрацію ядерних взаємодій т.з. випадкових збігів, що виникають внаслідок того, що поряд з подіями, що вивчаються, зазвичай має місце великий потік фонових сигналів. Якщо, наприклад, поява фонових сигналів носить чисто випадковий характер і для одного детектора середнє число подій (сигналів) в одиницю часу складає n 1 , їх тривалість t 1 , а для ін. детектора — n 2 і t 2 , те число випадкове співпадаючих сигналів від двох детекторів рівно n сл @ n 1 ×n 2 ×(t 1 + t 2 ). Це число пропорційне часу взаємного перекриття сигналів. Вживання методу m -кратних збігів дає число випадкових збігів n сл » m ×n 1 ×... ×n m ×t m–1 (при n×t < I і t 1 = t 2 =... = t m ). Зазвичай інтервали часу t лежать в межах від 10 –9 до 10 –5 сік .
Літ.: Гольданський Ст І., До уценко А. Ст, Подгорецкий М. І., Статистика відліків при реєстрації ядерних часток, М., 1959; Ковальський Е., Ядерна електроніка, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972; Рехин Е. І., Чернов П. С., Метод збігів, М., 1976.
