Сукачев Володимир Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сукачев Володимир Миколайович

Сукачев Володимир Миколайович [26.5 (7.6). 1880, с. Александровка Харківської губернії, — 9.2.1967, Москва], радянський ботанік, лесовед і географ, академік АН(Академія наук) СРСР (1943; член-кореспондент 1920), Герою Соціалістичного Труда (1965). Член КПРС з 1937. Учень І. П. Бородіна і Г. Ф. Морозова . Закінчив (1902) Лісовий інститут в Петербурзі і був залишений при кафедрі ботаніки. У 1919—41 очолював створену їм там же кафедру дендрології і систематики рослин. У 1941—43 завідував кафедрою біологічних наук Уральського лісотехнічного інституту в Свердловську. У 1944 переїхав до Москви. У системі АН(Академія наук) СРСР організував інститут лісу (1944, нині інститут лісу і деревини Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР ним. В. Н. Сукачева Красноярськ), яким керував до 1959, лабораторію лісознавства АН(Академія наук) СРСР (1959) і лабораторію біогеоценологиі при Ботанічному інституті (1965). У 1944—48 професор Московського лісотехнічного інституту, в 1946—53 професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), завідувач кафедрою ботанічної географії.

  С. — основоположник біогеоценологиі один з основоположників учення про фітоценозі, його структурі, класифікації, динаміці, взаємозв'язках з середовищем і його тваринним населенням. Тісно пов'язані з дослідженнями по фітоценології роботи С. по дендрології і лугознавству, а також по палеоботаніці і стратіграфії. Праці С. по болотознавству, дендрології, геоботаніці, по систематиці рослин і експериментальному вивченню форм природного відбору отримали широке вживання на практиці.

  С. — президент (1955—67) Московського суспільства випробувачів природи, член-засновник (1915) Всеросійського ботанічного суспільства (нині Всесоюзне) і з 1946 його президент (з 1964 почесний президент). Член Польської АН(Академія наук) (1959), член-кореспондент Чехословацької землеробської академії (1927). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями; золотими медалями — ним. Н. М. Пржевальського П. П. Семенова-Тян-Шанського, Ст Ст Докучаєва.

  Соч.: Ізбр. праці, т. 1—3, Л., 1975.

  Літ.: Володимир Миколайович Сукачев, М.— Л., 1947 (Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Серія біологічних наук. Ботаніка, ст 3); Воронів А. Р., Найбільший російський біолог і географ. До 85-ліття Ст Н. Сукачева, в кн.: Землезнавство, т. 7(47), М., 1967, с. 291—98; Богданов П. Л., Життя і діяльність Ст Н. Сукачева, в кн.: Проблеми геоботаніки і біології деревних рослин, Л., 1969, с. 7—22.

  Е. М. Сенченкова.

 

Ст Н. Сукачев.