Субстантівация
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Субстантівация

Субстантівация (від латів.(латинський) substantivum — іменник), процес переходу в клас іменників слів, належних ін. частинам мови, а також словосполук без зміни їх фонемного складу («кравець», «завідувач»). У російській мові С. піддаються найчастіше прикметники і дієприкметники. Розрізняються окказіональная С., що відбувається лише в даному контексті («Куплене лежить в сусідній кімнаті») і С. як факт словотворення («їдальня», «сліпий», «вартовий»). В результаті С. утворюються і власні імена («Михайлівське», «Шуйський»). У деяких мовах існують моделі С. словоформ інших частин мови (наприклад, в німецькій і іспанській мовах С. піддається інфінітив).