Стрілецький спорт, в широкому сенсі — спортивна стрілянина з вогнепальної і пневматичної зброї — нарізного (кульова) і гладкоствольного (стендова), а також з лука; у спортивній термінології — кульова стрілянина. С. с. веде початок від змагань в стрілянині з лука і арбалета .
Кульова стрілянина (ПС) — з вогнепальних або пневматичних нарізних рушниць і пістолетів кулею. У сучасній програмі вправи: у звичайній стрілянині (1—3 мін на постріл) по мішенях з нанесеними 10 концентричними кругами і чорним кругом («яблуком») в центрі; швидкісній стрілянині — 3 сек. на постріл або серії в 5 пострілів (20, 10, 8, 6 і 4 сік ) по фігурних (силуетним) мішенях; по рухомих мішенях «кабан» (швидкість 2 і 4 м/сек ) і «олень» (5,75 м/сек ) . Кількість залікових пострілів від 40 до 120 на вправу.
Перші змагання в стрілянині з рушниць відбулися в Швейцарії в 1824. З 2-ої половини 19 ст ПС набула поширення в більшості країн світу, включалася в Олімпійські ігри, окрім 1904 і 1928. З 1897 проводяться чемпіонати світу (з 1954 — 1 разу в 4 роки).
В Росії перші змагання (рушниця) відбулися в 1898 в Хабаровську. З початку 20 ст щорік проводилися чемпіонати Росії і армійські змагання. Чемпіони по стрілянині з пістолетів — М. В. Семічов (1904—1905) і Н. А. Панін-Коломенкин (1906—1917), з рушниць — Ф. Н. Лебедев, Е. Е. Тевяшов, О. А. Шмунк, Ст А. Лучинський, А. А. Смірнський. Стрілки Росії на Олімпійських іграх 1912 (Стокгольм) зайняли у стрілянині з пістолетів 2-і і 4-і командні місця.
В СРСР всесоюзні змагання по ПС проводяться щорік з 1923. ПС входила в програму Всесоюзної спартакіади (1928). У 1934 проведена 1-я Всесоюзна комсомольська спортивно-стрілецька спартакіада, в 1938 — Стрілецька спартакіада народів СРСР. Розвитку ПС сприяла установа в 1932 значки «Ворошиловський стрілок» 1-го і 2-го рівнів, яким нагороджувалися спортсмени за виконання нормативів у стрілянині з малокаліберної або армійської рушниці. Вже з 30—40-х рр. сов.(радянський) стрілки мали досягнення, що перевищують офіційні світові рекорди (М. Д. Волкова, Д. П. Іванов, І. До. Андрєєв, П. Д. Долгобородов, Би. Ст Андрєєв, М. А. Іткис, Би. П. Переберін), і успішно брали участь в заочних міжнародних змаганнях. У 50-х рр. склалася сучасна система щорічних змагань різного масштабу за програмою, аналогічною чемпіонатам світу і Європи. Окрім чемпіонатів проводяться: з 1969 щорічної першості СРСР серед юніорів: з 1973 — молодіжні за програмою Олімпійських ігор (1 раз в 4 роки); з 1970 — командні міжвідомчі з пневматичної зброї (з 1973 на Кубок СРСР). ПС включена в Єдину Всесоюзну спортивну класифікацію (з 1949) і комплекс ГТО.
З 1952 стрілки СРСР беруть участь в Олімпійських іграх чемпіонатах світу, Європи. У 1959 заснована Федерація С. с. СРСР (у 1924—59 секція), яка з 1952 є членом Міжнародного стрілецького союзу — УЇТ (створений в 1921, в 1975 об'єднував 98 національних федерацій). Європейська конфедерація С. с. (ЕСЬК) заснована в 1969 (у 1973 об'єднувала 31 національну федерацію). Чемпіонати Європи разів в 2 роки.
Світові рекорди — індивідуальні і командні — реєструються по результатах, показаних на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і континентів (у 13 чоловічих і 5 жіночих вправах — 48 рекордів). Радянським спортсменам на 1 січня 1976 належать 9 індивідуальних і 12 командних світових рекордів. Олімпійські чемпіони — А. І. Богданов, Ст Ф. Борисов, Ст П. Романенко, А. І. Гущин, Ст М. Шамбуркин, Р. Р. Косих, Я. І. Железняк. Розвиток ПС пов'язаний з іменами І. До. Андрєєва, А. А. Васильева, Л. М. Вайнштейна, І. Р. Войнюнського, О. М. Жгутова, Ст Ст Іодко, І. Р. Іохельсона, Ст А. Кавешникова, Р. Р. Козлова, Р. А. Мініна, Е. П. Сентюріной, А. А. Смірнського, П. Д. Пономарева, Е. Л. Хайдурова, П. Р. Шугаєва, І. М. Ессльсона, А. А. Юрьева, Би. А. Андрєєва, В. А. Гааге і ін.
За 1965—75 підготовлено 1978 майстрів спорту і 179 майстрів спорту міжнародного класу. Звання заслуженого на майстра спорту привласнене 76 чіл.; звання заслуженого на тренера СРСР — 36 чіл.
За_рубежом ПС найбільш розвинена в США ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка), ВНР(Угорська Народна Республіка), ПНР(Польська Народна Республіка), СРР(Соціалістична Республіка Румунія), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), скандінавських країнах.
Стрілянина з рушниць включена в лижні гонки патрулів, в біатлон, в морське багатоборство; з пістолетів — в п'ятиборство і військово-прикладні багатоборства.
стрілецько-мисливський спорт (СОС), або стендова стрілянина з гладкоствольних рушниць дробом по цілях, що летять, — мішенях, штучних (глиняним, асфальтовим тарілочкам) або живих (голубам). Сучасна програма змагань в стрілянині по мішенях-тарілочках (введені в 1880 замість скляних куль, наповнених димом або пером) проводиться на траншейному стенді-майданчику (стрілець, виготовляючись до пострілу по мішені, що вилітає, тримає рушницю притиснутим до плеча) і на круглому стенді (стрілець тримає рушницю в стегна і постріл виробляє навскидку).
Батьківщина СОС — Англія (середні століття). Найбільш розвинений у Франції, Італії, СРСР, Іспанії, Канаді, США, СРР(Соціалістична Республіка Румунія), ПНР(Польська Народна Республіка), ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини).
В Росії перші змагання в стрілянині по птицях проводилися в 1737: як вигляд спорту стрілянина по мішенях, що летять, існує з кінця 19 — почала 20 вв.(століття) Стрілянина на траншейному стенді входить в програму Олімпійських ігор з 1900 (окрім 1904 і 1936); по сучасних правилах (200 мішеней) — з 1952, на круглому стенді — з 1968. Особисто-командні чемпіонати світу проводяться з 1935 на траншейному стенді і з 1947 на круглому, для жінок (лише особисті) — на обох стендах з 1962. Чемпіонати Європи — для чоловіків з 1955, для жінок з 1964.
В СРСР всесоюзні змагання на траншейному стенді проводяться з 1934, на круглому — з 1948 щорік, аналогічно системі змагань по ПС; крім того, на траншейному стенді і стрілянина «з підходу», на круглому — по парних мішенях, що одночасно випускаються («дублети»). ДО СОС відноситься і спортивне полювання в угіддях (але не промислова).
Стрілянина по голубах, що випускаються з ящика-сажалки (стрілянина і рушниця раніше називалися тому садчиками), збереглася лише в Іспанії, Італії, Єгипті, Монако, Монте-Карло, Бельгії, Франції. Чемпіонати проводяться Європейською федерацією ФІТАСЬК (беруть участь, як правило, представники аристократії).
Федерація СОС СРСР заснована в 1959 (у 1934—59 — секція), входить в УЇТ з 1952 і в Европейськуюконфедерацию С. с. (ЕСЬК) з 1969.
Радянські стендовики вперше виступили на Олімпійських іграх в 1952, на чемпіонаті світу — в 1954 і на першому чемпіонаті Європи — в 1955.
Рекорди СРСР і світу на траншейному стенді (на 1 січня 1976): А. Аліпов (СРСР) — 195 очок і А. Ськальзоні (Італія) — 199 очок, командні — 380 (СРСР) і 591 (США); у жінок — Ю. Сидорова (СРСР) — 179 і С. Нетресс (Канада) — 188 окулярів; на круглому стенді — Е. А. Петров, Ю. Ф. Цуранов, Т. В. Жгенті (СРСР), Н. Расмуссен (Данія), В. Гавліковський (ПНР) — по 200 очок, командних, — 388 (СРСР) і 391 (Швеція) очко; у жінок — Л. С. Гурвіч — 196 (СРСР, як світовою не зареєстрований) і світу (вона ж) — 191 очко. Звання чемпіона Олімпійських ігор завоював Е. А. Петров. Перші сов.(радянський) стендовики і тренери: А. А. Бурденко, Н. А. Бурденко, Е. М. Глінтерник, Би. А. Крейцер, Ст М. Капалкин, До. Е. Рачинський, Ст Ст Макєєв, Н. Д. Покровський, Ф. До. Прудников, Би. Н. Свінтіцкий.
Стрілянина з лука. Змагання в стрілянині з лука проводяться в Європі (вперше в Швейцарії) з 15 в.; включалися в програми II, IV і VII Олімпійських ігор. У сучасну програму входять: вправа М-1: стрілянина на 90, 70, 50 і 30 м-код у чоловіків, на 70, 60, 50 і 30 м-код у жінок, по 36 стріл на дистанцію проводиться в 2 дні; вправа М-2 з двократним виконанням вправи М-1 — в 4 дні.
В СРСР спортивна стрілянина з лука набула поширення з 1957. Перші офіційні змагання проведені в 1958, першість, чемпіонати — з 1963, аналогічно системі ПС.
В 1959 при федерації С. с. СРСР створений Комітет лучного спорту, реорганізований в 1970 у федерацію. У 1967 сов.(радянський) лучники вступили в Міжнародну федерацію стрілянини з лука — ФІТА засновану в 1931, об'єднувала в 1975 50 національних федерацій.
ФІТА проводить 1 раз в 2 роки чемпіонати світу (з 1931 по 1959 щорік) і Європи (з 1968), регіональні і міжнародні турніри. На чемпіонатах світу (з 1957) і Європи визначаються особиста першість на кожній дистанції (по 72 і 36 стріл) і абсолютне по сумі окулярів 4 дистанцій; командне — за результатами 3 стрільців з тих, що 4 стріляли. На Олімпійських іграх (з 1972) чемпіон визначається лише по сумі окулярів всіх 4 дистанцій (288 стріл). Сов. лучники беруть участь в чемпіонатах Європи з 1968 і світу з 1969. Стрілянина з лука розвинена в США, Великобританії, Бельгії, Канаді, ПНР(Польська Народна Республіка), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) і особливо в скандінавських країнах. Рекорди СРСР і світу на 1 січня 1976 у вправі М-1: А. І. Панжін — 1256 і Д. Пейс (США) — 1316 очок; командний — 3683 і 3757 очок (обидва США); у жінок — Е. В. Гапченко (СРСР) — 1245 і І. Лоренсен (США) — 1256; командний — 3670 очок (СРСР і світу); у вправі М-2: І. А. Файнштейн (СРСР) — 2473 і Д. Пейс (США) — 2548 очок; командний — 7290 (СРСР) і 7444 (США) очки; у жінок — З. С. Рустамова (СРСР) — 2478 і світу (вона ж) — 2465 очок; командний — 7252 очки (СРСР і світу).
Рекорди СРСР і світу по стрілецькому спорту (на 1 січня 1976)
