П'ятиборство
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

П'ятиборство

П'ятиборство сучасне, спортивні комплексні змагання, включають верхову їзду з подоланням перешкод — конкур, фехтування на шпагах (поєдинки до першого уколу з кожним учасником змагань), швидкісну стрілянину з малокаліберного пістолета (20 пострілів 4 серіями), плавання> (вольний стиль, дистанція 300 м-коду ), крос (біг по пересіченій місцевості на дистанцію 4000 м-коду для дорослих, 3000 м-код для юніорів). Змагання проводяться протягом 5 днів — по одному вигляду спорту в день. Загальні місця учасників змагань визначаються по сумі окулярів, отриманих в кожному виді програми.

  Комплексні змагання по спортивно-прикладних уміннях і навиках, необхідним воїнові, відомі з прадавніх часів (наприклад, пентатлон в програмі старогрецьких Олімпійських ігор). У 2-ій половині 19 ст в Швеції і потім в ін. країнах стали проводитися змагання по офіцерському П. — спортивному комплексу, що відображав суть бойової підготовки офіцера того часу (верхова їзда, фехтування, стрілянина, плавання, біг). З 1912 за ініціативою П. де Кубертена розроблений ним комплекс офіцерського П. включений в програму Олімпійських ігор . До 1948 до змагань допускалися лише спортсмени-офіцери. Сучасну назву комплекс отримав в 1948, коли в Лондоні був заснований Міжнародний союз сучасного П. і біатлону (УЇПМБ); у 1974 об'єднував 44 національних федерації. З 1949 щорік (окрім років, коли проводяться Олімпійські ігри) організовуються чемпіонати світу, з 1965 — і для юніорів. У СРСР перші змагання по П. відбулися в 1947; з 1953 щорік проводяться чемпіонати країни. У 1952 П. включено в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію. У 1952 створена федерація сучасного П. СРСР, яка в тому ж році стала членом УЇПМБ. У 1974 в СРСР займалося П. близько 5 тис. спортсменів, у тому числі близько 250 майстрів спорту, 38 заслужених на майстрів спорту і заслужених на тренерів.

  Найбільший розвиток П. отримав в Угорщині, СРСР, Швеції, США, Фінляндії, Франції, Італії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Польщі, Чехословакії, Румунії, Болгарії і ін. На Олімпійських іграх особисту першість 9 разів вигравали п'ятиборці Швеції, тричі — Угорщині, командне (розігрується з 1952) — по 3 рази спортсмени Угорщини і СРСР. На чемпіонатах світу 9 разів в особистому і 9 в командному заліках першенствували п'ятиборці СРСР, відповідно Угорщині — 7 і 7, Швеції — 4 і 4. Серед чемпіонів світу радянські спортсмени І. А. Новіков, До. П. Сальників, Е. С. Кондитерів, Би. Р. Оніщенко, П. С. Леднев. Неодноразовими чемпіонами світу і Олімпійських ігор були Л. Халл (Швеція) і А. Бальцо (Угорщина).

  З 70-х рр. в СРСР, Франції, Австралії, Великобританії і ін. країнах організовуються секції П. для жінок.

  О. І. Чувілін.