Стройфінплан в СРСР, річний виробничо-економічний план будівельно-монтажній організації . Головна мета розробки С. — визначення системи техніко-економічних показників і заходів, що забезпечують виконання державних планових завдань.
С. розробляють будівельно-монтажні трести, управління і прирівняні до ним організації, на які поширюється «Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство», а також вхідні до складу трестів будівельно-монтажні управління. Трести, що здійснюють лише господарське керівництво, не розробляють С., обмежуючись складанням звідних планів будівельного виробництва, плану по праці, заробітній платі і прибутку. С. ув'язується з виробничо-економічними планами всіх підрозділів трестів.
С. передбачає використання досягнень науково-технічного прогресу і максимальне використання внутрішніх резервів виробництва; грунтується на прогресивних нормативах тривалості будівництва, заділів в будівництві, витрат праці, матеріалів, використання виробничих фондів, оборотних коштів і ін. Його розробці передує глибокий техніко-економічний аналіз господарській діяльності .
С. розробляється в два етапи. На першому — складається проект основних (стверджуваних) показників плану: перелік об'єктів, що підлягають введенню в експлуатацію, об'єм будівельно-монтажних робіт на об'єктах і етапах робіт, що закінчуються в планованому році і здаються замовникам (див. Будівельні роботи ) , продуктивність праці; фонд заробітної плати; прибуток. Цей проект у вересні — жовтні року, передування планованому, представляється у вищестоящу організацію, де він розглядається і використовується при складанні проекту звідного плану. Другий етап настає після затвердження державного плану розвитку народного господарства і здобуття будівельними організаціями встановлених планових завдань.
С. складається з наступних розділів: план будівельного виробництва; план технічного розвитку і підвищення ефективності виробництва; план роботи власних і орендованих машин; план по праці і заробітній платі; план роботи підсобних виробництв; план забезпечення матеріальними ресурсами; план власних капітальних вкладень; кошторис накладних витрат; план по прибутку і собівартості будівельно-монтажних робіт; план освіти і використання фондів економічного стимулювання, фінансовий план; план соціального розвитку колективу організації.
Будівельно-монтажні управління і прирівняні до них організації розробляють річні С. по всіх розділах, за винятком плану власних капітальних вкладень і плану освіти і використання фондів економічного стимулювання. Будівельно-монтажні трести і прирівняні до них організації складають С. на основі планів підвідомчих їм організації; плани власних капітальних вкладень і плани освіти і використання фондів економічного стимулювання — самостійно.
Вихідними даними для складання С. служать п'ятирічні плани організації з розбиттям по роках, затверджені річні планові завдання, титульні списки замовників, проекти і кошториси на будівництво.
В розробці С. беруть участь всі відділи і служби будівельно-монтажній організації. С. розглядається і обговорюється на виробничій нараді і затверджується керівником організації не пізніше чим через 1,5 місяця після затвердження державного плану розвитку народного господарства. Протягом 2 тижнів вміст С. доводиться до всіх виконавців організації.
Літ.: Методичні вказівки по складанню виробничо-економічного плану (стройфінплана) будівельно-монтажних організацій, перекладених на нову систему планерування і економічного стимулювання, М., 1975; Економіка будівництва, під ред. Би. Я. Іонаса, М., 1973.
