Стимуляція електрична, електростимуляція, дозована дія електричним струмом на органи або системи організму для стимуляції їх діяльності. Здійснюється за допомогою стимуляторів електронних . Найбільшого поширення набула С. е. скелетних м'язів і нервових стволів, а також сердечного м'яза при порушеннях ритму її діяльності. При С. е. м'язів і нервових стволів (електрогімнастиці) струм підводять через електроди, що розташовуються в найбільш збудливих (рухових) точках м'яза або нерва, і електричним роздратуванням, що періодично переривається, викликають почергове їх скорочення і розслаблення. При лікувальній дії на сильно уражену скелетну мускулатуру використовують ритмічні імпульси з поступово наростаючою інтенсивністю. При неповній втраті здатності уражених м'язів до скорочення застосовують активну С. е., при якій електричне роздратування доповнює (підсилює) дія природних механізмів, що викликають скорочення уражених м'язів, і сприяє відновленню їх функції. У сучасній діагностиці поразок м'язової і нервової систем, що приводять до порушення рухів, С. е. поєднують з реєстрацією струмів дії м'язів (див. Електроміографія ) . С. е. серця проводять прямим і непрямим способами. При першому способі дратівливі імпульси подаються безпосередньо на серці, при другому — через нашкірні електроди, голки-електроди і ін. Вживання електронних кардіостимуляторів, що імплантуються під шкіру, подають через певний інтервал часу після скорочення лівого передсердя штучні імпульси для прямої стимуляції лівого шлуночку, дозволяє створювати нормальну провідність збудження в серці. У хірургічній клініці застосовують С. з. внутрішніх органів при поразках спинного мозку. С. е. використовують для відновлення нормальної функції сечового міхура і його сфінктера, секреторної і моторної функцій шлунково-кишкового тракту, а також для відновлення живлення тканин, уражених при пролежнях.
С. е. головного мозку широко використовується у фізіології для вивчення функцій різних відділів центральної нервової системи. Здійснюється введенням електродів в певні точки мозку (див. Стереотаксиі метод ) . В експериментах, де електричні стимул-реакції подаються в мозок самими тваринами (див. Самораздраженіє ) , виявлені точки мозку, особливо охоче стимульовані тваринами, т.з. зони позитивних емоцій. При С. е. деяких інших відділів мозку спостерігається зміна поведінки тварин. С. е. головного мозку людини застосовують в нейрохірургії для виявлення вогнищ патологічного збудження, що викликають епілептичні припадки, гіперкінези неепілептичного характеру і ін. Проводиться С. е. як в умовах електродів, що імплантуються, вводяться в глибокі структури мозку, так і при одномоментних операціях. У СРСР С. е. мозку людини застосовується лише за спеціальними клінічними свідченнями.
Літ.: фізіологія і патофізіологія глибоких структур мозку людини, М. — Л., 1967: Kastor J. A., Harthorne J. W., Види штучної електростимуляції серця (Клінічний огляд), в кн.: Досягнення медичної і біологічної техніки, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1971; Дельгадо Х., Мозок і свідомість, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1971; Вишнєвський А. А., Лівшиц А. Ст, Електростимуляція органів і її вплив на нейротрофічні процеси, «Хірургія», 1974 №9; Electrical stimulation of the brain, Austin, 1961.
