Стеноз (греч. stenosis — звуження, ніяковість, від stenos — вузький, тісний), звуження фізіологічного отвору (наприклад, лівого предсердно-шлуночкового отвору серця — т.з. мітральний С.) або просвіту трубчастого органу (сторожа шлунку — пілоростеноз, кишки, трахеї, бронха, артерії і т.д.). С. можуть бути природженими (пороки розвитку ) або придбаними, обумовленими рубцюванням (унаслідок перенесеного запального процесу, виразки, травми), пухлиною. Від цих органічних звужень відрізняють т.з. функціональні С. — наслідок спазму мускулатури. Різко виражений С. утрудняє просування вмісту (крові, харчових мас, повітря), у зв'язку з чим мускулатура органу вище С. гіпертрофується (компенсований С.). Надалі тонус м'язів падає, просвіт органу вище за звуження значно розширюється, прохідність через звужений відділ порушується (декомпенсированний С.). Лікування — хірургічне (розширення отвору при деяких пороках серця, бужування, посічення звуженої ділянки, пластичні операції).
