Старіння населення, збільшення долі літніх осіб (старше 60 або 65 років) в населенні. За шкалою польського демографа Е. Россета, доля осіб 60 років і старше до 8% в населенні країни — демографічна молодість, 8—10% — переддень старіння, 10—12% — власне старіння, 12% і більш — демографічна старість. Ця доля може вирости унаслідок сповільненого зростання числа дітей і підлітків порівняно до збільшення числа літніх, тобто або із-за падіння народжуваності, або із-за скорочення смертності дорослих, або під дією обидва цих чинників. Причиною С. н. служать, т. о., тривалі зміни в характері його відтворення. З 60—70-х рр. 19 ст населення більшості економічно розвинених країн сильне постаріло із-за тривалого зниження народжуваності: доля осіб 60 років і старше складає в них близько 16%. У СРСР за 1926—70 вона виросла з 6,7 до 11,8%. Відносно молоде населення країн, що розвиваються, де доля літніх людей 5—6%. С. н. може сприяти також міграція, оскільки вона різною мірою зачіпає окремі вікові групи (див. Міграції населення ). Зокрема, міграція молодих людей з села в місто приводить до постаріння сільського населення. Соціально-економічні наслідки С. н. пов'язані головним чином із збільшенням числа осіб пенсійного віку, що доводяться на одного працездатного.
Літ.: Россет Е., Процес старіння населення, пер.(переведення) з польськ.(польський), М., 1968; Курс демографії, під ред. А. Я. Боярського, 2 видавництва, М., 1974; Народонаселення країн світу. Довідник, М., 1974.
