Старлінг (Starling) Ернест Генрі (17.4.1866, Лондон, — 2.5.1927, на пароплаві в порту Кингстон, Ямайка), англійський фізіолог. Закінчив медичний факультет Лондонського університету (1886). Працював в Бреславле, Парижі. У 1899—1923 — професор Лондонського університету. Автор праць по кровообігу, лімфообразованію, по питаннях руху і іннервації кишечника, функції нирок, секреції підшлункової залози. У 1902 спільно с У. Бейліссом відкрив секретин і ввів в науку поняття «гормон» (1905). Колоїдно-осмотична теорія С. по-новому освітила процеси лімфообразованія (ультрафільтрационная теорія С.). Запропонував (незалежно від І. П. Павлова і Н. Я. Чистовіча ) що набула широкого поширення модифікацію серцево-легеневого препарату, що дозволило йому встановити ряд закономірностей в діяльності ізольованого серця (див. Серця закон ).
Соч.: Elements of human physiology, 8 ed., L., 1907; Lectures on recent advances in the physiology о. digestion..., Chi., 1906: Lectures of the fluids of the body, L., 1909; The line — are lecture of the low of the heart..., L., 1918; Principles of human physiology, 9 ed., Phil., 1945; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Основи фізіології людини, т. 1—2, М. — Л., 1931—1933.
Літ.: Martin С. J., Prof. E. H. Starling, «Nature», 1927, v. 119 №3002, р. 715—721.
