Станкевіч (Станоjeвіћ) Станоє (12.8.1874, Новини-сад, — 20.7.1937, Відень), сербський історик, член Сербською АН(Академія наук) з 1933. Виучувався в університетах Австрії, Німеччини, Росії. З 1900 доцент, з 1903 професор сербської історії у Великій школі Бєлграда (з 1905 — університет). Брав участь в Балканських війнах 1912—13, в 1-ій світовій війні 1914—18; був членом серб.(сербський) делегації на Паризькій мирній конференції 1919—20 . З 1927 голова Югославського історичного суспільства. Роботи С. присвячені головним чином середньовічній історії Сербії. Під редакцією С. видана «Народна енциклопедіja српсько-хрватсько-словеначка» (књ.1—4, Загріб, 1925—29).
Соч.: Візантіja і Србі, књ. 1—2, Новини Сад, 1903—06: Історіja српськог народу в средњем століттю, т. 1, књ. 1, Београд, 1937.
