Сталь Ганна Луїза Жермена де
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сталь Ганна Луїза Жермена де

Сталь (Staël; по мужові Сталь-Гольштейн; Staël-Holstein) Ганна Луїза Жермена де (16 або 22.4.1766, Париж, — 14.7.1817, там же), французька письменниця, теоретик літератури, публіцист. Дочка Ж. Неккера . Здобула різносторонню домашню освіту. Була дружиною швед.(шведський) посланця. Перші її вигадування: «Листи про твори і особу Ж. Ж. Руссо» (1788) і трагедія «Джейн Грей» (опубл. 1790). С. захоплено зустріла Велику французьку революцію, проте відкидала ідею народовладдя, що здійснювалася в 1793—94 якобінцями. Публіцистичні і ін. роботи цих років, близькі поглядам її друга Б. Констана, показують помірність політичних переконань С., проте ворожих деспотизму і роялізму. У 1800 опублікована її книга «Про літературу, що розглядається у зв'язку з суспільними встановленнями». Новаторські думки автора поклали початок історико-культурному і порівняльному вивченню літератур, а віра в прогрес і розум, увагу до особливостей мистецтв всіх націй і епох, висока оцінка середньовіччя і У. Шекспіра підривали засади класицизму. Перший роман С. — «Дельфіна» (1802, русявий.(російський) пер.(переведення) 1803—04). Його романтична героїня бунтувала в ім'я вільного відчуття проти суспільних норм. Проповідь свободи особи, опозиція диктатурі Наполеона I привели до вигнання С. з Парижа (1803), потім з Франції. До 1814 вона жила в Швейцарії (замокнув Коппе), подорожувала по Європі, зустрічалася з Ф. Шиллером, І. Ст Гете, Дж. Р. Байроном, Ст Гумбольдтом. Роман «Корінна, або Італія» (1807, русявий.(російський) пер.(переведення) 1809—10, 1969) відобразив італійські враження С., а його героїня — поетеса і артистка — стала символом романтичної волелюбності. Книга С. «Про Германій» (1810) була конфіскована Наполеоном (опублікована в 1813 у Великобританії). Не дивлячись на суперечність позицій автора, вона вперше знайомила з філософією, культурою і літературою йому.(німецький) народу і проголошувала теорію романтизму. Вірність ідеалам енциклопедистів і різносторонність інтересів С. відбиті в її незавершених мемуарах «Десятирічне вигнання» (опубл. 1821). С. високо цінував А. С. Пушкін: у романі «Рославльов» він з глибоким співчуттям описав її появу в російського суспільстві в 1812.

  Соч.: Ceuvres completes, t. 1—17, P., 1820-21.

  Літ.: Пушкін А. С., Полн. собр. соч.(вигадування), т. 6, 7, 10, М. — Л., 1949; Ржіга Ст Ф., Пушкін і мемуари m-me de Staël про Росію, П., 1914; Історія французької літератури, т. 2, М., 1956; Томашевський Би., Пушкін і Франція, Л., 1960; Рєїзов Би., Поетична загадка Жермени де Сталь, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія літератури і мови» 1966, т. 25, ст 5; Вольперт Л. І., А. С. Пушкин і пані де Сталь, в кн.: Французький щорічник. 1972, М., 1974; Henning 1; A., L''allemagne de M-me de Staël et la polémique romantique, P., 1929; Andlau B., La jeunesse de M-me de Staël, Gen., 1970: M-me de Staël et l''europe (1766—1966), P., 1970.

  М. А. Гольдман.

Же. Сталь.