Констан де Ребек (Constant de Rebecque) Бенжамен Анрі (25.10.1767, Лозанна, — 8.12.1830, Париж), французький письменник, публіцист, політичний діяч. Під час Великої французької революції виступав і проти роялістів, і проти якобінців, в 1796 — на підтримку Директорії. У 1799—1802 член законодавчого Трибуналу. У 1803—14 в еміграції. У 1814, після реставрації Бурбонів, повернувся до Франції. Проте під час «Ста днів» (1815) Наполеон I доручив йому розробку доповнень до конституції. У 1819 До. вибраний в палату депутатів. Під час Липневій революції 1830 сприяв зведенню на трон Луї Філіппа. У 1830 був призначений головою Державної ради.
Славу письменника і творця зразка романтичного героя, «сина століття», приніс До. автобіографічний роман «Адольф» (Лондон, 1815; Париж, 1816; русявий.(російський) пер.(переведення) 1831, 1932, 1959), високо оцінений А. С. Пушкиним («Би. Констан перший вивів на сцену сей характер»). У своїх політичних вигадуваннях До. розвивав ідеї буржуазного лібералізму; ідеалом державного пристрою вважав конституційну монархію по англійському зразку. Ліберальні тенденції характерні і для робіт До. «Про релігію...» (т. 1—5, 1824—31), «Римський політеїзм...» (т. 1—2, видавництво 1833).
Соч.: Ceuvres. Texte présenté et annoté par A. Roulin, P., 1957.
Літ.: Російська культура і Франція, в кн.: Літературний спадок, 31—32, т. 2, 33—34, т. 3, М., 1937—39; Франс А., Б. Констан — «Адольф», Собр. соч.(вигадування), т. 8, М., 1960; Bastid P., Ст Constant etsa doctrine, t. 1-2 [P., 1966]; Poulet G., B. Constant par lui-mеme. P., 1968 (Ecrivains de toujours).
