Спірідонова Марія Олександрівна [16(28) .10.1884—1941], один з лідерів партії лівих есерів. Народився в Тамбові. З дворян. У 1906 за рішенням тамбовської організації есерів в р. Козлове смертельно ранила Р. І. Луженовського, що очолював чорносотенну організацію і каральні експедиції в Тамбовській губернії в період Революції 1905—1907. 12 березня 1906 військовим судом засуджена до страти, заміненою безстроковою каторгою. Ув'язнення відбувала на каторзі Нерчинськой. У Петрограді після Лютневої революції 1917 — один з організаторів партії лівих есерів (з грудня 1917 член ЦК). Після Жовтневої революції 1917 член ВЦИК і учасник 3—5-го Всеросійських з'їздів Рад. Виступала проти ратифікації Брестського світу 1918 ; була активним учасником контрреволюційного лівоесерівського заколоту 1918 в Москві; арештована, засуджена до 1 року висновку, в день вироку амністована ВЦИК. С. відійшла від політичної діяльності і з початку 30-х рр. жила в Уфі. Автор спогадів про каторгу Нерчинськой.
