Специфікація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Специфікація

Специфікація (позднелатінського specificatio, від латів.(латинський) species — вигляд, різновид і facio — роблю), 1) визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь, 2) Один з основних документів системи технічній документації . У Єдиній системі конструкторської документації (ЕСЬКД), прийнятою в СРСР, С. визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту. У С. вказуються складові частини складного виробу, а також конструкторські документи, що відносяться до цього виробу в цілому і його складовим частинам, що не специфікуються. Відповідно складності виробу в розділах С. перераховуються: склад документація, що входить у виріб комплекси, складальні одиниці, деталі, стандартні і нестандартні вироби, матеріали, комплекти. Інколи допускається поєднання С. із складальним кресленням. У Єдиній системі технологічної документації (ЕСТД) С. складається на кожен виріб, підмет постачанню як самостійна одиниця. В цьому випадку С. визначає склад технологічних документів і призначається для комплектування документація при виготовленні виробу і його складових частин, В такій С. вказують: виріб, його складальні одиниці, деталі, матеріали. У СРСР правила виконання С. встановлює ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт). У технічній документації на продукцію, що випускається зарубіжними фірмами, С. часто називають перелік технічних і експлуатаційних характеристик виробів, пристроїв, систем. Склад С. встановлюється фірмами, асоціаціями виробників або користувачів або національними, військовими і тому подібне стандартами. У СРСР перелік (сукупність) характеристик виробу іменується загальними технічними вимогами і фіксується у відповідних документах, наприклад в технічних умовах (ТУ).

  Ст Н. Квасніцкий.