Союзницька війна 90—88 (або 91—88) до н.е.(наша ера) (по активній ролі в ній племен марсов називалася також Марсийськой), повстання італійських племен проти Риму. Причиною С. ст з'явилося відмова римського сенату надати права римського громадянства італійським союзникам. Свій союз повсталі назвали «Італія» з центрами в рр. Корфіній і Бовіанум. На чолі союзу була поставлена Рада п'ятисот. Повсталі чеканили срібну монету з символічним зображенням бика, що зневажає римську вовчиху. Кожне плем'я виставляло свою армію, загальна чисельність якої досягла 200 тис. чіл. у 90, перевищивши чисельність римської армії. До повсталих приєдналися нижчі шари римських колоністів, провінціали. У цих умовах римляни пішли па першу поступку: законом Л. Юлія Цезаря 90 р. римляни дарували права римського громадянства племенам, що не приймали участі в С. ст (практично етрускам і умбрам); це внесло коливання до рядів повсталих, але марси, самніти, піцени продовжували запекло битися. Римляни вимушені були піти на нову поступку — надати права громадянства італійцям, якщо вони протягом 60 днів складуть зброю, а також дарувати права латів.(латинський) громадянства Цизальпінськой Галії. Це підірвало і розкололо сили повсталих; римляни по частинах розбивали їх в Кампанії, Самнії, Апулії. Влітку 88 опір італійців був зломлений. Римляни дарували права громадянства всім італійцям, але приписали їх лише до 8 (або 10) новим трібам, а не до всіх 35, що зводило нанівець їх соціально-політичний вплив. Всі італійські общини практично перетворювалися на римських муниципії . С . ст підірвала римську полісну організацію, прискорила процес латинізації Італії і утворення італійської народності.
Літ.: Нечай Ф. М., Рим і італіки, Мінськ, 1963; Göhler J., Rom und Italian, Breslau, 1939.
