Соціалісти-федералісти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Соціалісти-федералісти

соціалісти-федералісти , грузинська мелкобуржуахная націоналістична партія; виникла на початку 20 ст У 1901 на таємних зборах групи грузинської буржуазної націоналістичної інтелігенції був вибраний головний комітет партії З.-ф. (А. Джорджадзе, Г. Деканозішвілі і ін.). У 1904 в Женеві проведена перша конференція «революціонерів грузин» — фактично З.-ф. У 1907 прийнята програма організації, що поєднувала утопічний соціалізм, есерівські і анархістські теорії з ідеями грузнув.(грузинський) націоналізму. Після Лютневої революції 1917 З.-ф. вимагали входження Грузії до складу Російської Федерації у вигляді територіальної автономії. На початку 1921 партія розділилося на лівих і правих. Надалі праві прилучилися до антирадянських партій або груп, ліві — стали співробітничати з Радянською владою: обиралися як в місцеві Ради, так і у Всегрузинську раду, видавали щоденну газету «Трибуна». Компартія Грузії критикувала антипролетарські ідеологічні погляди лівих З.-ф. У листопаді 1923 відбувся 2-й з'їзд лівих З.-ф., який виніс ухвалу про злиття з Комуністичною партією. Постановою ЦК КП Грузії частина керівників лівих З.-ф. і рядових членів партії — з робітників і бідних селян — була прийнята до лав компартії.

  Літ.: Джангвеладзе Р. А., Діяльність КП Грузії по ідейному і організаційному розгрому дрібнобуржуазних і буржуазних партій (1921—1923), в збірці: Питання історії Комуністичної партії Грузії, сб.(збірка) 15, Тб., 1967 (на вантаж.(грузинський) яз.(мова), резюме на русявий.(російський) яз.(мова))