Соляна кислота
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Соляна кислота

Соляна кислота, хлористо-воднева кислота, Hcl, сильна одноосновна кислота, розчин хлористого водню у воді. С. до. — безбарвна рідина з гострим запахом хлористого водню. Технічна кислота має жовтувато-зелений колір із-за домішок хлору і солей заліза. Максимальна концентрація С. до. близько 36%; такий розчин має щільність 1,18 г/см 3 , на повітрі він «димить», т.к. виделяющийся Hcl утворює з водяним пором найдрібніші крапельки.

  С. до. була відома алхімікам в кінці 16 ст, які отримували її нагріванням куховарської солі з глиною або із залізним купоросом. Під назвою «соляний спирт» її в середині 17 ст описав І. Р. Глаубер, що приготував С. до. взаємодією NACI з H 2 So 4 . Метод Глаубера застосовують і в даний час.

  С. до. — одна з найсильніших кислот. Вона розчиняє (з виділенням Н 2 і утворенням солей — хлоридів ) всі метали, що стоять у ряді напруги до водню. Хлориди утворюються і при взаємодії С. до. з оксидами і гідроокисами металів. З сильними окислювачами С. до. поводиться як відновник, наприклад: Mno 2 + 4hcl = Mncl 2 + Cl 2 + 2h 2 O.

  Виробництво С. до. у промисловості включає дві стадії: здобуття Hcl і його абсорбцію водою. Основний спосіб здобуття Hcl — синтез з Cl 2 і H 2 . Великі кількості Hcl утворюються як побічний продукт при хлоруванні органічних сполук: RH + Cl 2 = RCI + Hcl, де R — органічний радикал.

  технічна, що Випускається, С. до. має фортецю не менше 31% Hcl (синтетична) і 27,5% Hcl (з NACI). Торгівельну кислоту називають розбавленою, якщо вона містить, наприклад, 12,2% Hcl; при вмісті 24% і більше Hcl її називають концентрованою. У лабораторній практиці 2н. Hcl (7%-ную, щільність 1,035) зазвичай називають розбавленою С. до.

  С. до. — найважливіший продукт хімічної промисловості. Вона йде на здобуття хлоридів різних металів і синтез органічних продуктів, що хлор-містять. С. до. застосовують для того, що труїть металів, для очищення різних судин, обсадних труб бурових свердловин від карбонатів, оксидів і ін. опадів і забруднень. У металургії нею обробляють руди, в шкіряній промисловості — шкіру перед дубленням. С. до. — важливий реактив в лабораторній практиці. Транспортують С. до. у скляних бутлях або гумованих (покритих шаром гуми) металевих судинах.

  Газоподібний Hcl токсичний. Тривала робота в атмосфері Hcl викликає катари дихальних доріг, руйнування зубів, виразка слизистої оболонки носа, шлунково-кишкові розлади. Допустимий вміст Hcl в повітрі робочих приміщень не більше 0,005 міліграм/л. Захист: протигаз, окуляри, гумові рукавички, взуття, фартух.

  І. До. Маліна.

  С. до. міститься в шлунковому соку (близько 0,3%); сприяє травленню і вбиває хвороботворні бактерії.

  В медичній практиці розведення С. до. застосовують в краплях і мікстурах в комбінації з пепсином при захворюваннях, що супроводяться недостатньою кислотністю шлункового соку (наприклад, гастриті), а також гіпохромній анемії (спільно з препаратами заліза для поліпшення їх всмоктування).