Слідчі дії, в радянському праві дії із збирання і перевірки доказів, здійснювані слідчим, органом дізнання, судом у встановленому законом порядку. До числа С. д. відносяться: допит, очна ставка, арешт і виїмка кореспонденції, обшук, огляд слідчий і огляд, пред'явлення для пізнання людей і предметів, слідчий експеримент, здобуття зразків для порівняльного дослідження. Проведення С. д. регламентовано законом з обліком особливостей кожного виду доказів. За загальним правилом С. д. здійснюються після порушення кримінальної справи (за винятком огляду місця випадку, який може бути вироблений і до цього). В ході дізнання і попереднього наслідку С. д. здійснює орган, у виробництві якого знаходиться дана справа або який отримав спеціальне доручення вести С. д. В ході судового розгляду С. д. здійснює лише суд, що розглядає справу. Ніхто, окрім слідчого, особи, що виробляє дізнання, прокурора і судна, не правомочний виробляти С. д.
От С. д., здійснюваних безпосередньо слідчим, особою, що виробляє дізнання, або судом, слід відрізняти експертизу і ревізію, які виробляються іншими особами за завданням суду або слідчого.
