Слютер (Sluter) Клаус [близько 1340—50, Харлем (?), — січень 1406, Діжон], бургундський скульптор. Вихідець з Нідерландів. Близько 1380 оселився в Брюсселі, в 1385 приїхав до Діжон. З 1389 придворний майстер Філіппа Сміливого, керував роботами в монастирі Шанмоль (у передмісті Діжона). Близько 1391—97 виконав ряд статуй для порталу монастирської церкви-усипальні бургундських герцогів, у тому числі статуї Філіппа Сміливого (див. ілл. ) і його дружини Маргарити Фландрською (як і подальші твори — камінь), що відрізняються жвавістю індивід, характеристик. У 1395—1406 (спільно з племінником Клаусом де Верве) створив композицію «голгофа»; зберігся її постамент — т.з. «Колодязь пророків» (або «Колодязь Моісея»). Статуї пророків, особливо могутня фігура старика Моісея, чудові монументальною узагальненістю форм, сміливістю зображення сильних, мужніх характерів. Працював також над гробницею Філіппа Сміливого (1384—1411, Музей витончених мистецтв, Діжон; почата Жаном де Марвілем, закінчена Клаусом де Верве). Творчість С. зробило значний вплив на розвиток мистецтва Відродження у Франції, Нідерландах і Германії.
