Слуцкий Борис Абрамович (р. 7. 5. 1919, Слов'янськ, Донецька область), російський радянський поет. Член КПРС з 1943. У 1941 закінчив Літературний інститут ним. М. Горького і опублікував перші вірші. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У 1957 випустив першу книгу «Пам'ять», за якою послідували збірки віршів «Час» (1959), «Сьогодні і вчора» (1961), «Робота» (1964), «Сучасні історії» (1969), «Річна стрілка» (1971), «Доброта дня» (1973). Вірші С. про війну драматичні, достовірно передають фронтовий побут. Сучасна тема вирішується з речово-документальною конкретністю, від імені простого учасника подій, зацікавленого великим життям країни і повсякденністю приватного побуту. Стих С. простий і діловитий, зближує з розмовною мовою, публіцистично направлений; ліризм стриманий і строгий. Перекладає з мов народів СРСР і зарубіжних країн, виступає з літературно-критичними статтями і рецензіями. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. лірика. [Вступ. ст. Вл. Сякина], М., 1965; Пам'ять. Вірші. 1944—1968. [Вступ. ст. Л, Лазарева], М., 1969; Продовжений полудень, М., 1975.
Літ.: Оренбург І., Про вірші Бориса Слуцкого, «Літературна газета», 1956, 28 липня; Урбан А., Вірші і робота, «Зірка», 1965 № 1; Солов'їв Ст, Як мчиться удалину усесвітня історія, «Зірка», 1970 №10.
