Словцов Петро Андрійович [1767, Ніжнесусанський завод Верхотурського повіту Пермської губернії, — 28.3(9.4). 1843, Тобольськ], російський історик Сибіру. Здобув духовну освіту. Викладав в семінарії Тобольська. За критику деяких сторін самодержавно-крепостнічеськой системи в 1794 заточений у Валаамський монастир (на Ладозькому озері). По хворобі був переведений в 1795 до Петербургу, де в 1796 поступив на цивільну службу. На початку 1808 С. був помилково звинувачений в хабарництві і висланий на службу до Тобольська. З 1815 С. — директор гімназії в Іркутську, з 1821 інспектор (візітатор) народний училищ Сибіру. З 1829 у відставці. С. — основоположник буржуазної історіографії Сибіру, сибірського краєзнавства. Він відзначав закономірність і прогресивність приєднання Сибіру до Росії, що визначає роль вольної колонізації в заселенні краю, підняв питання про місце Сибіру у складі Росії. Будучи прибічником самодержавства і церкви, С. в те же час виступав проти крайнощів крепостнічеськой політики і зловживань місцевих властей. Частково ідеї С. пізніше використовували сибірські областникі .
Соч.: Листи з Сибіру 1826 р., М., 1828; Прогулянки довкола Тобольська в 1830 р., М., 1834; Історичний огляд Сибіру, т. 1—2, М., 1838—44.
Літ.: Степанов Н., П. А. Словцов (У витоків сибірського областнічества), Л., 1935 (Список праць С. і літ.(літературний)); Мірзоєв Ст Р., Історіографія Сибіру, М., 1970, с. 168—81; Беспалова Л. Р., Сибірський просвітитель, Свердловськ, 1973.
