Слов'янознавства і балканістіки інститут Академії наук СРСР, науково-дослідна установа, що вивчає історію, літературу, культуру, мови зарубіжних слав.(слов'янський) народів, а також інших народів Балкан і Центральної Європи. Створений в Москві на рубежі 1946—47 (до 1968 — інститут слов'янознавства). Розробляє проблеми історії народно-демократичних і соціалістичних революцій і будівництва основ соціалізму в європейських соціалістичних країнах, генезису капіталізму і національно-визвольних рухів, міжнародний стосунків, історії літератури, революційних, політичних і культурних зв'язків в Центральній, Східній і Південно-східній Європі, проблеми слов'янського і балканського мовознавства. Інститут здійснює підготовку спільних наукових досліджень і публікацій з АН(Академія наук) соціалістичних країн. У інституті працювали найбільші славісти — академік Б. Д. Греков Ст І. Пічета Н. С. Державін, М. Н. Тіхоміров і ін. Періодичне видання інституту — журнал «Радянське слов'янознавство» (з 1965).
