Слизиста оболонка, оболонка товщиною 0,5—4 мм, що вистилає у тварин і людини внутрішню поверхню травних і дихальних органів, сечостатевої системи, додаткових порожнин носа, середнього вуха, вивідних проток залоз. Назва «З. о.» дане у зв'язку з тим, що поверхня її постійно зволожується слизом, що виділяється залозами. С. о. складається з одного або декількох шарів епітелію, власного соєдінітельнотканного шаруючи, м'язової пластини (утвореною гладкими м'язовими клітками), кнаружі від якої лежить підслизова основа — прошарок рихлої сполучної тканини, що забезпечує рухливість С. о. і що відокремлює її від належних тканин. Залежно від функцій органів епітелій С. о. може бути багатошаровим плоским, одношаровим циліндровим, призматичним, кубічним, війчатим (у воздухоносних дихальних дорогах), а поверхня її гладкою, складчастою, ворсинчастою (наприклад, в тонкій кишці С. о. утворює складки, ворсинки, крипти). У власному і підслизовому шарах С. о. розташовані кровоносні і лімфатичні судини, скупчення лімфоїдної тканини — фолікули і мигдалини, залози, а також кінцеві розгалуження нервів. Залози С. о. можуть бути одноклітинними (представлені келихоподібними клітками, розташованими між клітками покривного епітелію) і багатоклітинними — простими трубчастими або альвеолярними (шлунок, тонка кишка) і складними (травний тракт, воздухоносниє дороги).
