Славський Юхим Павлович [р. 26.10 (7.11). 1898, р . Макіївка, нині місто Донецької області УРСР], радянський державний і партійний діяч, тричі Герою Соціалістичного Труда. Член КПРС з 1918. Народився в селянській сім'ї. З 1912 працював шахтарем в Донбасі. У 1918—28 в Радянській Армії, учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив Московський інститут кольорових металів і золота (1933). У 1933—40 працював на заводі «Електроцинк» в Орджонікідзе (інженер, начальник цеху, головний інженер, директор заводу). У 1940—41 директор Дніпровського алюмінієвого заводу в Запоріжжі, в 1941—45 — Уральського алюмінієвого заводу в Каменськ-Уральське. У 1945—1946 заступник наркома кольорової металургії СРСР. У 1946—53 заступник начальника головного управління при Раді Міністрів СРСР. У 1953—57 перший заступник міністра середнього машинобудування СРСР. У 1957—63 і з 1965 міністр середнього машинобудування СРСР. У 1963—1965 голова Державного виробничого комітету з середнього машинобудування СРСР. Член ЦК КПРС з 1961. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Двічі лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений 8 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
