Сколіоз (греч. skoliosis — викривлення, від skolios — кривій), бічне викривлення хребта у людини. Виникає в період інтенсивного зростання хребта (у віці 5—15 років); у дівчаток — в 3—6 разів частіше. Може бути право- і лівобічним. Як правило, з'являється в грудному відділі хребта; надалі може захопити і поперековий відділ — виникає т.з. S-образній С. Прі вираженому С. настає перекіс тазу, порушується хода, страждають функції легенів і серця. Поєднання С. з кіфозом називається кіфосколіозом. Розрізняють природжений С., обумовлений неправильністю ембріонального розвитку, і придбаний, який може бути рахітичним (см Рахіт ) травматичним (зазвичай після перелому хребта, частіше в поперековому відділі), паралітичним (наприклад, при поліомієліті ) , рефлекторно-больовим (наприклад, при запаленні сідничого нерва і пов'язаному з цим рефлекторній напрузі м'язів спини) і т. д. Т. н. шкільний С. часто розвивається у дітей із-за неправильного положення за партою, зазвичай комбінується з рахітичним С. Профілактика: усунення основної причини, С.;, що викликала, дотримання санітарно-гігієнічних норм при конструюванні дитячих меблів, вироблення правильної посадки за партою або столом. Заняття плаванням, лікувальна гімнастика. У виражених стадіях — спеціальні коригуючі корсети, хірургічне лікування.
Літ.: Мовшовіч І. А., Сколіоз, М., 1964; Ляндрес З. А., Закревський Л. До., Оперативне лікування ськоліозов у дітей, Л., 1967 (літ.).
