Синхронізація в кіно, приведення до точної тимчасової відповідності зорових і слухових образів при відтворенні фільму (або його частин), знятого методом синхронної кінозйомки із записом зображення і звуку на двох роздільних носіях (кіноплівці і магнітній стрічці). С. забезпечується одночасним початком відтворення зображення і відповідного йому звуку (для цього на початку зйомки на носіях роблять т.з. синхронні відмітки) у поєднанні з точним повторенням режиму руху кіноплівки і фонограми, який мав місце при кінозйомці і звукозаписі.
Синхронне просування носіїв, що мають перфорацію, досягається вживанням при зйомці і відтворенні стрічкопротяжних механізмів із зубчастими барабанами з приводом від синхронних електродвигунів . Якщо для запису звуку використовується неперфорована магнітна стрічка, то відповідність швидкостей руху кіноплівки і фонограми досягається за допомогою синхронізуючих сигналів (синхросигналів), що наносяться на фонограму в процесі зйомки. По цих сигналах, частота яких рівна або кратна частоті (швидкості) кінозйомки, можна здійснювати корекцію швидкості руху носіїв при відтворенні фільму або перезапису фонограми. Якщо при зйомці фільму зображення і звук записуються на один носій, то тим самим їх синхронність при відтворенні забезпечується автоматично.
Літ.: Конопльов Би. Н., Основи фільмопроїзводства, 2 видавництва, М., 1975; Голдовський Е. М., Введення в кінотехніку, М., 1974.
