Синхронізація (від греч.(грецький) synchronos — одночасний), приведення два або декількох процесів до синхроннонсті, тобто до такого їх протіканню, коли однакові або відповідні елементи процесів здійснюються з незмінним зрушенням по фазі один відносно одного (наприклад, мова оратора і перекладача при синхронному перекладі) або одночасно (наприклад, рухи танцівниць в кордебалеті). С. періодичних процесів досягається приведенням до взаємної відповідності (наприклад, до рівності або кратності) їх періодів (частот) і встановленням постійного співвідношення між їх початковими фазами (постійного взаємного зрушення фаз ) . Процеси, що задовольняють умовам синхронності, називаються синхронними або синхронізованими; якість (властивість), якою вони володіють, називається синхронізмом. Несинхронні процеси називаються асинхронними. С. процесів має надзвичайно важливе значення в техніці, наприклад в енергетиці (С. роботи генераторів в електроенергетичній системі; при цьому додатково передбачається вирівнювання напруги генераторів), в телебаченні (С. рядкової і кадрової розгорток в передавальних і приймальних телевізійних пристроях), в кінотехніці (С. зображення і фонограми) і т. д. Див. також Синхронізація коливань, Синхронізація в електрозв'язку, Синхронізація в кіно.
