Симбіогенез, гіпотеза походження ряду клітинних структур — кінетичного, або мітотичного, центру (включаючи центріолі, базальні гранули, джгутики), мітохондрій, хлоропластів — в еукаріотних організмів (див. Еукаріоти ) в результаті тривалого симбіозу з прокаріотнимі організмами (див. Прокаріоти ) — бактеріями, синезеленимі водоростями і ін. Згідно з цією гіпотезою, мітохондрія є ендосимбіонт, що стався з аеробної бактерії (див. Аероби ), що вільно живе, упровадилася всередину більш древньою анаеробною (див. Анаероби ), яка в результаті цього стала аеробною. Мітохондрій, наявні в клітках всіх еукаріотов, особливо палочковидні форми, постійно згинаються і скручуються, чим нагадують деякі бактерії. Вони значно більше схожі на цілий прокаріотний організм, чим на інші компоненти еукаріотной клітки, окрім хлоропластів. Останні, згідно з гіпотезою С., сталися від синезелених водоростей, які, став ендосимбіонтамі еукаріотних кліток, втратили свою самостійність і пристосувалися до виконання функції фотосинтезу. Основоположниками гіпотези С. є русявий.(російський) і радянські учені До. С. Мережковський, 1905, 1909; А. С. Фамінцин, 1907; Би. М. Козо-Полянський, 1924, 1937, і ін. Нині ця гіпотеза знов знайшла віддзеркалення і розвиток в роботах А. Л. Тахтаджяна, 1972, і інших, а також американського біолога Л. Маргуліс (Саган), 1967, 1970; англійського — Дж. Бернала, 1969, і ін.
Літ.: Козо-Полянський Би. М., Новий принцип біології. Нарис теорії симбіогенеза, Л. — М., 1924; Тахтаджян А. Л., Чотири царства органічного світу, «Природа», 1973 № 2, с. 22—32.
