Силові лінії, лінії, проведені в якому-небудь силовому полі (електричному, магнітному, гравітаційному), дотичні до яких в кожній точці простору збігаються по напряму з вектором, що характеризує дане поле (напруженістю електричного або гравітаційного полів, магнітною індукцією). Зображення силових полів з допомогою С. л. — окремий випадок зображення будь-які векторних полів за допомогою ліній струму . Т. до. напруженості полів і магнітна індукція — однозначні функції крапки, то через кожну точку простору може проходіть лише одна С. л. Густина С. л. зазвичай вибирається так, щоб через одиничний майданчик, перпендикулярний до С. л., проходіло число С. л., пропорційне напруженості поля (або магнітній індукції) на цьому майданчику. Т. о., С. л. дають наочну картину розподіли поля в просторі: густина С. л. і їх напрям характеризують величину і напрям напруженості поля. С. л. електростатичного поля завжди незамкнуті: вони починаються на позитивних зарядах і закінчуються на негативних (або вирушають на нескінченність). С. л. вектора магнітної індукції завжди замкнуті, тобто магнітне поле є вихровим. Залізна тирса, поміщена в магнітне поле, вишиковується уподовж С. л.; завдяки цьому можна експериментально визначати вигляд С. л. магнітній індукції. Вихрове електричне поле, що породжується магнітним полем, що змінюється, також має замкнуті С. л.
