Сибірський наказ, центральна урядова установа в Росії 17—18 вв.(століття) Виділився в 1637 з наказу Казанського палацу. Відав на території всього Сибіру адміністративними, судовими, військовими, фінансовими питаннями, торгівлею, ямщиками, гірничорудними і іншими підприємствами, а частково і стосунками з суміжними країнами. У 17 ст очолювався боярами, інколи окольничими. При проведенні першої обласної реформи (по указу від 18 грудня 1708) С. п. був перетворений в Московську канцелярію Сибірської губернії і з 1710 фактично перестав існувати. Його функції були зосереджені в руках сибірського губернатора і губернській канцелярії (у Тобольську). У зв'язку із зниженням доходів, що поступали в казну з Сибіру, уряд в 1730 знов заснував С. п., підпорядкувавши його Сенату. Знов створений С. п. відав лише адміністративними, фінансовими, торгівельними і митними питаннями. По указу від 15 грудня 1763 С. п. був скасований остаточно.
