Сеше (Sechehaye) Альбер (4.7.1870, Женева, — 2.7.1946, там же), швейцарський мовознавець. Закінчив Женевський університет, доктор філософії в Геттингенському університеті (1902). Приват-доцент (з 1902) і професор (з 1929) Женевського університету. У 1941—46 президент Женевського лінгвістичного суспільства. Учень Ф. де Соссюра . Займався теорією мови, логічною структурою пропозиції, з'єднанням індивідуального і соціального в мовних фактах, проблемою мовного знаку, вперше описав погляди женевської школи . Висунув ідею дограмматічеських афектних індивідуальних елементів вираження, знаків, що перетворюються в граматику, розглядаються ізольовано (асоціативна граматика) і в поєднаннях (синтагматічеськая граматика). Виходячи з взаємообумовленості мови і мови запропонував ввести науку про функціонування мови («лінгвістику організованої мови») поряд із статичною і еволюційною лінгвістікамі.
Соч.: Programme et méthodes de la linguistique théorique, P. — Lpz. — Gen., 1908; Essai sur la structure logique de la phrase, P., 1926; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Три соссюровськие лінгвістики, в кн.: Звегинцев Ст А., Історія мовознавства XIX—XX століть в нарисах і витяганнях, ч. 2, М., 1965.
Літ.: Іордан І., Романське мовознавство, пер.(переведення) з рум.(румунський), М., 1971, с. 485—498; A Geneva school reader in linguistics, ed. by R. Godel, Bloomington — L., 1969 (літ.).
