Женевська школа в лінгвістиці, напрям структурного мовознавства, що безпосередньо спирається на ідеї «Курсу загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра . Провідними представниками Ж. ш. (з 1927) у першому її поколінні були швейцарські учені Ш. Баллі і А. Сеше (співробітники Соссюра і видавці його «Курсу»), в другому — швейцарські учені С. Карцевський, А. Фрей і Р. Годель.
Основні питання, розробкою яких займалися майже всі представники Ж. ш.: проблема мовного знаку у зв'язку з положеннями Соссюра про роль тотожності і відмінностей в системі мови; проблема мови і мови, віртуального і актуального в мовній діяльності; проблеми індивідуальної стилістики; питання співвідношення психології, логіки і мовознавства. Ж. ш. має свій неперіодичний орган — «Cahiers F. de Saussure» («Зошити Ф. де Соссюра», з 1941).
Літ.: 3вегинцев Ст А., Історія мовознавства XIX і XX вв.(століття) у нарисах і витяганнях. 3 видавництва, ч. 2, М., 1965; Карцевський С. О., Курс повторітельной граматики російської мови, М., 1928; Баллі Ш., Загальна лінгвістика і питання французької мови, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1955 (з предісл.(передмова) Р. А. Будагова); його ж, Французька стилістика, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1951; Sechehaye A., L’école genevoise de linguistique générale, «Indogermanische Forschungen», 1927, Bd 44; Godel R., L’école saussurienne de Genève, у збірці: Trends in European and American linguistics. 1930—1960, Utrecht — Antw., 1961.
