Сеулське повстання 1882, народне антифеодальне національно-визвольне повстання в Кореї. Посилення феодальної експлуатації і проникнення в країну іноземних (японських і ін.) колонізаторів в 70—80-х рр. 19 ст викликали загострення класових протиріч. В умовах засухи і голоду 23 липня 1882 повстали солдати сеулського гарнізону. Приводом послужила видача ним недоброякісного рису. До повсталих прилучилися селяни навколишніх районів і міська біднота. На чолі повстанців встав солдат Сон Сун Гиль. Захопивши місто, повстанці роздалі що голодує зерно з державних складів, убили декілька японських військових інструкторів, підпалили будівлю японської місії. Корейські і покликані властями китайські війська подавили повстання, десять керівників на чолі з Сон Сун Гилем були страчені. Японія змусила корейський уряд підписати кабальний договір (серпень 1882) Інчхонський, що вирішував постійне перебування в Сеулі японських військ.
Літ.: Тягай Р. Д., Нарис історії Кореї в другу підлогу.(половина) XIX ст, М., 1960, с. 69; Чосон тхонса (Історія Кореї), т. 2, Пхеньян, 1958, с. 36—38.
