Сепіоліт (від сепія і греч.(грецький) líthos — камінь: названий із-за схожості з пористим вапняним скелетом каракатиці — сепії), гуннбьярніт, глинистий мінерал з класу силікатів із складною, цепочечно-шаруватою структурою. Хімічний склад Mg 4 [Si 6 O 15 ](ВІН) 2 ·6H 2 O. Mg заміщається Fe 2+ і Fe 3+ , Ni, Al, Сu (різновиди: феррісепіоліт, алюмосепіоліт, никельсепіоліт і ін.). Кристалізується в ромбічній (?) системі, утворюючи волокнисті субмікроскопічні кристали. По властивостях аналогічний палигорськиту . С. зустрічається також у вигляді щільних або губчастих і дуже легких агрегатів («морська піна»). Утворюється в грунтах в умовах арідного і полуарідного клімату, в морських і солоно-водних басейнах, серед осадових глинисто-карбонатних порід, а також при вивітрюванні серпентінітов. Багаті нікелем різновиди С. входять до складу силікатних нікелевих руд .
