Сенаторські ревізії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сенаторські ревізії

Сенаторські ревізії, періодичні перевірки Сенатом Російської імперії в 18 — початку 20 вв.(століття) діяльності місцевих державних установ. Введені імператором Петром I в 1722 як щорічні відрядження сенаторів в губернії і провінції. У 1-ій половині 18 ст була проведена С. р. лише Московській губернії (1726). Поновилися в 60-і рр., проводилися нерегулярний (до 1799 — 15 С. р.). По указу імператора Павла I в 1799—1800 відбулися С. р. всіх губерній. Було виявлено багато недоліків в місцевому управлінні і суді, чиновницьке свавілля і тяганина, значне число невирішених справ. Сенат заслуховував звіти ревізорів і змістив декілька десятків особливо скомпрометованих чиновників. У 1-ій половині 19 ст проведено 92 С. р. Це була спроба самодержавства поліпшити роботу місцевого державного апарату в умовах кризи феодально-кріпосницької системи. У 2-ій половині 19 ст в результаті деякого поліпшення діяльності місцевих установ, викликаного буржуазними реформами 60—70-х рр., число С. р. скоротилося (у 1861—1904 відбулося 20 ревізій). С. р. 1880—83 ставили за мету збір матеріалів для розробки реформи місцевого управління. Інструкція 1880 наказувала сенаторам звертати увагу також і на «настрій розумів», міру поширення революційних учень і «вплив їх на суспільне і народне життя». У 19 ст С. р. були піддані 53 губернії, в яких виїжджали 89 сенаторів. Ряд губерній ревізувалися неодноразово (Пензенська — 6 разів; Саратовська, Воронежська, Казанська і ін. — 5; Калузька, Костромська і ін. — 4 рази). У 1905—17 було проведено 11 С. р., головним чином з метою «заспокоєння» громадської думки. С. р. дещо стримували свавілля місцевих властей, що якоюсь мірою підривало авторитет царського уряду; деякі з них дали матеріал для проведення різних перетворень. Звіти по С. р., будучи найчастіше документами секретними, незрідка дають неприкрашену картину життя окремих місцевостей Російської імперії (стан економіки, діяльність державного апарату, класова боротьба і т. д.).

  Літ.: Історія Сенату Правітельствующего за двісті років. 1711—1911, т. 2—4, СП(Збори постанов) Би, 1911; Зайончковський П. А., Криза самодержавства на рубежі 1870—1880 рр. [М.], 1964; Дружінін Н. М., Сенаторські ревізії 1860—1870-х рр., в збірці: Історичні записки, т. 79, М., 1966; Центральний державний історичний архів СРСР в Ленінграді. Путівник, Л., 1956, с. 78—87.

  Н. П. Ерошкин.