Секешфехервар
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Секешфехервар

Секешфехервар (Szekesfehervar), місто в Угорщині, адміністративний центр медье фейєр. 72,5 тис. жителів (1970). Важливий транспортний вузол на рівнині к В. від гір Баконь. Крупний центр машинобудування [завод радіоприймачів і телевізорів «Відеотон» (з 13,5 тис. зайнятих), автобусний завод «Ікарус», верстатобудівний завод і ін.], алюмінієво-прокатне виробництво (завод дає 72 тис. m продукції в рік; зайнято 4,1 тис. чоловік) бавовняно-паперова, швацька, харчова промисловість.

  Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 в районі східніше і південніше С. в березні 1945 відбувалися запеклі бої, в яких сов.(радянський) війська 3-го Українського фронту 6—15 березня в ході Балатонськой оборонної операції 1945 відобразили контрудар німецько-фашистської 6-ої танкової армії СС і 6-ій армії а потім, перейшовши в настання. 23 березня звільнили С.

  Центр міста має хаотичне середньовічне планування. Архітектурні пам'ятники: романський стиль — руїни королівської базіліки (почало 11 ст), готика — капела святої Ганни (близько 1480), бароко — ієзуїтська (1745—51, архітектор М. Грабнер; фрески — 1748—52, До. Ф. Самбах), кармелітська (1731—69; фрески — 1767, Ф. А. Маульберч) церкви і собор (1758—68, включив залишки готичної споруди; фрески — 1768, І. Цимбала), класицизм — Палац єпископа (1800—01) і Будинок обласної ради (1807—12, архітектори Я. Тегль і М. Поллак). Кінний пам'ятник гусарові (бронза, 1939, П. Пацаї).