Світло

Світло,

  1) у вузькому сенсі те ж, що і видиме випромінювання, тобто електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7,5·10 ¹⁴ —4,3·10 ¹⁴ гц, що відповідає довжинам хвиль у вакуумі від 400 до 700 нм ). С. дуже високій інтенсивності очей сприймає в декілька ширшому діапазоні частот. Залежність чутливості середнього людського ока до С. від частоти С. ( спектральна чутливість ока) характеризується функцією спектральній світловій ефективності (т.з. кривій видності ока). Ця функція лежить в основі всіх светотехнічеських розрахунків. Відмінність в частоті (або сукупності частот) світлових хвиль загалом — але не в кожному окремому — випадку сприймається людиною як відмінність в кольорі (детальніше див.(дивися) Колірний зір, Колірні виміри ).

  2) С. в широкому сенсі — синонім оптичного випромінювання, що включає, окрім видимого, випромінювання ультрафіолетової і інфрачервоної областей спектру (діапазон частот приблизно 3·10 ¹¹ —3·10 ¹⁷ гц, довжин хвиль у вакуумі — від 1 мм до 1 нм ). У цьому т.з. оптичному діапазоні фізичні властивості випромінювання і методи його дослідження характеризуються значною мірою спільності (див. Оптика ). Зокрема, саме в оптичному діапазоні починають виразно виявлятися одночасно і хвилеві і корпускулярні властивості електромагнітного випромінювання. Про основні явища, характерні для С. і процесів його взаємодії з речовиною, див.(дивися) в статтях Дифракція світла . Інтерференція світла . Крісталлооптіка, Магнітооптика, Металооптика, Оптична активність, Віддзеркалення світла, Поглинання світла, Заломлення світла, Поляризація світла, Розсіяння світла, Фотоефект і ін.

  Літ. див.(дивися) при ст. Оптика .

  А. П. Гагарін.