Свідерський Олексій Іванович [8(20) .3.1878, Сіверський для Новгорода повіту, нині район Чернігівської області, — 10.5.1933, Рига], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1899. Народився в сім'ї земського чиновника. З 1897 вчився в Петербурзькому університеті, брав участь в студентському русі. У 1899 арештований, висланий в Уфімську губернію З 1905 на нелегальному положенні. Вів партійну роботу в Петербурзі, Самарі (нині Куйбишев), Тулі, Києві, Ризі, Уфі. У 1905—06 співробітничав в більшовицьких газетах «Хвиля», «Вперед» і ін. Після Лютневої революції 1917 редактор більшовицької газети «Вперед» в Уфі, з червня — голова Уфімської ради. Делегат 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції і 6-го з'їзду РСДРП (б). Один з керівників боротьби за встановлення Радянської влади в Уфі. У 1918—22 член колегії Наркомпрода. У 1922—28 член колегії НК РКИ, заступник наркома землеробства РРФСР і одночасно ректор З.-х. академії ним. К. А. Тімірязева. У 1928—29 член колегії Наркомпроса РРФСР, начальник Главіськусства. З вересня 1929 повпред СРСР в Латвії. Був член ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет). Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 471); Абрамов А. С., Біля Кремлівської стіни, М., 1974.
