Свідоцтво, в СРСР документ, що засвідчує який-небудь юридичний факт (наприклад, С. про народження, про розірвання браку). Для С. характерні наступні юридичні ознаки: воно засвідчує лише ті юридичні факти, обов'язкове підтвердження яких С. передбачено законом (іншим правовим актом); форма і реквізити С. встановлені спеціальним правовим актом і їх недотримання може спричинити юридичну недійсність документа; вміст С. може оспорюватися лише в судовому порядку. В деяких випадках С. має спеціальну назву (наприклад, диплом, атестат доцента).
