Светотехнічеськоє стекло
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Светотехнічеськоє стекло

Светотехнічеськоє стекло, вироби з неорганічного стекла, напрями, що призначаються для зміни, і спектрального складу світлового потоку. За типом зміни напряму світлового потоку С. с. підрозділяють на заломлююче (наприклад, лінзи для маяків і світлофорів, автомобільні фари), таке, що відображає (сферичні, параболічні, гіперболічні дзеркала ), розсіююче (плафони і ковпаки світильників і т. д.). Заломлення і віддзеркалення світла досягається формою виробів, а розсіяння — або матуванням їх поверхонь, або глушенням, для чого до складу скла додають 3—7% з'єднань фтору або фосфору. Кольорове С. с. підрозділяють на 5 груп: червоне, жовте, зелене, синіше, місячно-біле. Для фарбування С. с. застосовують селен, з'єднання кадмію, міді, кобальту, хрому. Кольорове С. с. використовується головним чином для транспортної сигналізації. У склад С. с. входять: 60—80% Sio 2 , оксиди алюмінію, кальцію, магнію і т. д. Для підвищення термостійкості в скло вводять B 2 O 3 . До С. с. відносять також стекло, призначене для поглинання або пропускання ультрафіолетового, інфрачервоного і рентгенівського випромінювання, а також для поглинання g-променів і теплових нейтронів.

  Р. С. Богданова.