Саїт Фаїк Абасияник (Sait Faik Abasiyanik) (1907, Абапазари, — 11.5. 1954, Стамбул), турецький письменник. Закінчив літературний факультет Стамбульського університету, вчився в Швейцарії (1931) і Франції (1931—35). Викладав турецьку мову. Друкувався з 1936. Автор збірок розповідей «Самовар» (1936), «Зайва людина» (1948), «Хмара на піднебінні» (1951), «У водоймища» (1952), «Останні птиці» (1952), «Не дуже солодкий» (1954) і ін. Написав романи «Мотор круговороту життя» (1944) і «Розшуки втраченого» (1953). У прозаїчних творах, а також у віршах (збірка «Прийшов час любові», 1953) письменник тонко аналізує внутрішній світ «маленької людини». Творчість С. Ф. А., в цілому реалістичне, з деяким нальотом імпресіонізму, зробило значний вплив на становлення жанру розповіді в сучасній турецькій літературі.
Літ.: Алькаєва Л., Бабаїв А., Турецька література, М. 1967; Alangu Т., Sait Faik için, Ist., 1956; Mutluay R., 50 yilin türk edebiyati, Ist., 1973.
