Саффі (Saffi) Ауреліо (13.10.1819, Форлі, — 10.4.1890, Сан-Варано, Форлі), італійський революційний демократ. Пройдя в 1846, як і багато італійських демократів, через короткий період захоплення Пієм IX (див. Неогвельфізм ) , він незабаром еволюціонував до мадзінізму. У 1849 С. — член римських Засновницьких зборів, з 15 лютого 1849 міністр внутрішніх справ Римської республіки, а з 29 березня — один з тріумвіру (разом з Дж. Мадзіні і К. Армелліні). Після падіння республіки С. у вигнанні. Близький друг Мадзіні, С. активно брав участь в мадзіністських змовах, зокрема в підготовці Міланського повстання 1853. В період Революції 1859—60 повернувся до Італії (1860). У 1861 був вибраний до італійського парламенту. Проте в 1863 після подій при Аспромонте (коли загін Дж. Гарібальді, що намагався звільнити Рим від папської влади, був розсіяний королівською армією) С. вийшов з парламенту. У 1864—66 жив в Англії. У 1867 повернувся на батьківщину, де займався історичними дослідженнями, викладав в університеті Болонськом; після смерті Мадзіні (1872) видавав його праці.
